-
Notifications
You must be signed in to change notification settings - Fork 0
/
Matthew6.html
78 lines (69 loc) · 18.2 KB
/
Matthew6.html
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
41
42
43
44
45
46
47
48
49
50
51
52
53
54
55
56
57
58
59
60
61
62
63
64
65
66
67
68
69
70
71
72
73
74
75
76
77
<!DOCTYPE html>
<html prefix="og: https://ogp.me/ns#" lang="uk-UA">
<head>
<meta charset="UTF-8">
<link rel="canonical" href="https://oleksandr-zhabenko.github.io/uk/Matthew6.html" hreflang="uk-UA" />
<link rel="alternate" href="https://oleksandr-zhabenko.github.io/en/Matthew6.html" hreflang="x-default" /> -->
<meta property='og:type' content="article" />
<meta property='og:title' content="Коментар до 6 глави Євангелія від Матфея" />
<meta property="og:image" content="https://archive.org/download/truth_202312/truth.jpg" />
<meta property="og:site_name" content="oleksandr-zhabenko.github.io/uk" />
<meta property="og:locale" content="uk_UA" />
<meta name="author" content="Олександр Сергійович Жабенко">
<meta http-equiv="Cache-Control" content="max-age=604800">
<meta http-equiv="X-UA-Compatible" content="IE=edge">
<meta http-equiv="Content-Security-Policy" content="img-src 'self'; media-src 'none'; script-src 'none'">
<meta name="viewport" content="width=device-width, initial-scale=1.0">
<title>Коментар до 6 глави Євангелія від Матфея</title>
<link rel="stylesheet" href="Header.css">
</head>
<body>
<div class="header-1">
<picture><source type="image/webp" srcset="My-photo.webp"><img src="My-photo.jpg" alt="My photo at home"></picture>
<div></div>
<div>
<img class="greet" src="Hallo.svg" alt="Багато радості від Бога!"></img>
</div>
<div></div>
</div>
<div class="article">
<p><q>Бо де скарб твій, там буде й серце твоє!</q> </p>
<p>Матфея 6:21</p>
<p>Вірш, який пояснює логіку усієї 6 глави Євангелія від Матфея. Важливим, щоб серце було з Богом, у Бозі, тільки тоді це буде духовне життя.</p>
<p><q>Стережіться виставляти свою милостиню перед людьми, щоб бачили вас; а як ні, то не матимете нагороди від Отця вашого, що на небі. Отож, коли чиниш ти милостиню, не сурми перед себе, як то роблять оті лицеміри по синагогах та вулицях, щоб хвалили їх люди. Поправді кажу вам: вони мають уже нагороду свою! А як ти чиниш милостиню, хай не знатиме ліва рука твоя, що робить правиця твоя, щоб таємна була твоя милостиня, а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно. </q></p>
<p>Матфея 6:1-4</p>
<p>Якщо людина робить добро заради чогось, заради певної мети, яку очікує осягнути, то саме очікування і той ступінь досягнення мети – уже є нагородою. <q>Вони мають уже нагороду свою</q>, – якщо заради дружби робиш добро, то ця дружба і буде твоєю нагородою; якщо заради любові – то сама любов і буде твоєю нагородою; якщо заради слави – то слава (вподобання, інтерес, увага, визнання тощо) людей і буде нагородою. Все цінне ми отримуємо від Господа, <q>від якого походить усякий добрий і звершений дар</q> (Соборне послання апостола Якова), тому і це все людина отримає в такому разі від Господа, але вона не матиме Самого Бога як нагороду. Вона не матиме тієї хвали – Господа, про яку каже святий Псалмоспівець: <q>Господом буде хвалитися душа моя</q>. Також така людина не розвиватиметься саме духовно – у її стосунках з Богом нічого не зміниться: Бог як дарував людині все добре, так і даруватиме, а сама людина як була не з Богом у серці, так і буде, якщо не покається, не зміниться на краще, не навернеться до Господа. Тому хоча така людина і має нагороду від Бога – дружбу, любов, славу та подібне, хоча це все цінне та пожиточне, але все земне і не дає їй зростати духовно. <q>Вони мають уже нагороду свою</q>, – не осудження, а одкровення тієї істини, що <q>вони просили своїми намірами у Бога – і Він дав їм те, що просили – дружбу, любов, славу та подібне, але вони не просили Його Самого, не бажали Його Самого – і тому це все – і лише це є їхньою нагородою</q>. Якщо ж робити добро заради Бога, щоб догодити Богові, то Господь дасть іншу нагороду: Самого Себе. </p>
<p><q>А як молитеся, то не будьте, як ті лицеміри, що люблять ставати й молитися по синагогах та на перехрестях, щоб їх бачили люди. Поправді кажу вам: вони мають уже нагороду свою! А ти, коли молишся, увійди до своєї комірчини, зачини свої двері, і помолися Отцеві своєму, що в таїні; а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно.</q> </p>
<p>Матфея 6:5-6</p>
<p>Продовжуючи думку тут і ще далі можна згадати слова апостола Павла: <q>А я хочу, щоб ви безклопітні були. Неодружений про речі Господні клопочеться, як догодити Господеві, а одружений про речі життєві клопочеться, як догодити своїй дружині, і він поділений. Незаміжня ж жінка та дівчина про речі Господні клопочеться, щоб бути святою ті тілом, і духом. А заміжня про речі життєві клопочеться, як догодити чоловікові</q> (1 Коринтян 7:32-34). І <q>все робіть на славу Божу</q> (1 Коринтян 10:31, Филип'ян 1:11). Про цей поділ говорить Ісус Христос і в 6 главі Євангелія від Матфея.</p>
<p><q>А як постите, то не будьте сумні, як оті лицеміри: вони бо зміняють обличчя свої, щоб бачили люди, що постять вони. Поправді кажу вам: вони мають уже нагороду свою! А ти, коли постиш, намасти свою голову, і лице своє вмий, щоб ти посту свого не виявив людям, а Отцеві своєму, що в таїні; і Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно.</q> </p>
<p>Матфея 6:16-18</p>
<p>Тут продовження тієї ж думки (трикратне). Якщо робити щось заради людей, а краще сказати заради їх похвали чи подібного, то це і буде нагородою. Але навіть сама логіка посту, як певної стриманості, самообмеження, аскези важко сумісна з тим, щоб за неї хвалили. Чи хочеш похвалити когось за те, що він себе стримує? Чи не простіше хвалити за щось інше? Тут це ще більш очевидно, ніж для випадку добрих справ (милостині) та молитви. Але потрібно зазначити і те, що таке розуміння нехай не стане причиною для звеличування себе та своєї віри, побожності та інше. Адже Господь говорить і про щось більше: якщо бачиш, що хтось робить добро, щоб дружити з тобою – то вчини згідно Божої волі – дружи з ним (наскільки це можливо з твоєї віри, надії та любові). Нехай Господь віддасть тій людині нагороду через тебе. Якщо хтось робить добро заради любові – то нехай і твоя любов буде нагородою тій людині від Бога. Якщо хто робить добро заради похвали та слави від людей – віддай належну похвалу і славу тій людині і виконаєш Боже слово. Як і апостол Павло каже: <q>Тому треба коритися не тільки ради страху кари, але й ради сумління. Через це ви й податки даєте, бо вони служителі Божі, саме тим завжди зайняті. Тож віддайте належне усім: кому податок податок, кому мито мито, кому страх страх, кому честь честь. Не будьте винні нікому нічого, крім того, щоб любити один одного. Бо хто іншого любить, той виконав Закона</q> (Римлянам 13:5-8).</p>
<p><q>Око то світильник для тіла. Тож як око твоє буде здорове, то й усе тіло твоє буде світле. А коли б твоє око лихе було, то й усе тіло твоє буде темне. Отож, коли світло, що в тобі, є темрява, то яка ж то велика та темрява! </q></p>
<p>Матфея 6:22-23</p>
<p>Тут з огляду на вищезазначене можна казати, що під оком мається на увазі та мета, заради якої людина щось робить, а під баченням – процес мотивації. Тоді сказане має і такий смисл, що якщо мета правильна, якщо мотивація правильна, заради Бога, тоді і те, що робиш буде спрямовуватися правильно – до Бога і буде правильним, навіть праведним. Якщо ж мета та мотивація неправильні, то і скероване усе буде неправильно. Також легше керувати метою та мотивацією, ніж усією діяльністю, яка залежить від багатьох факторів. Адже легше керувати кермом, ніж цілим кораблем.</p>
<p><q>Ніхто двом панам служити не може, бо або одного зненавидить, а другого буде любити, або буде триматись одного, а другого знехтує. Не можете Богові служити й мамоні.</q> </p>
<p>Матфея 6:24</p>
<p>Знову ж говориться про те, що робити усе потрібно заради Бога, заради Господа. Якщо ж людина поділена, то схилиться у той чи інший бік. </p>
<p><q>Через те вам кажу: Не журіться про життя своє що будете їсти та що будете пити, ні про тіло своє, у що зодягнетеся. Чи ж не більше від їжі життя, а від одягу тіло? Погляньте на птахів небесних, що не сіють, не жнуть, не збирають у клуні, та проте ваш Небесний Отець їх годує. Чи ж ви не багато вартніші за них? Хто ж із вас, коли журиться, зможе додати до зросту свого бодай ліктя одного? І про одяг чого ви клопочетесь? Погляньте на польові лілеї, як зростають вони, не працюють, ані не прядуть. А Я вам кажу, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них. І коли польову ту траву, що сьогодні ось є, а взавтра до печі вкидається, Бог отак зодягає, скільки ж краще зодягне Він вас, маловірні! Отож, не журіться, кажучи: Що ми будемо їсти, чи: Що будемо пити, або: У що ми зодягнемось? Бож усього того погани шукають; але знає Отець ваш Небесний, що всього того вам потрібно. Шукайте ж найперш Царства Божого й правди Його, а все це вам додасться. </q></p>
<p>Матфея 6:25-33</p>
<p>Вірні Христові трудяться і піклуються про різне, але якщо Господь піклується про птахів та лілеї, які не докладають свідомих зусиль до розвитку, то якщо вірні додадуть свідомі зусилля, хіба не більше піклуватиметься про них Господь і хіба не будуть результати значно кращими? І якщо мета та мотивація згадувалися вище, то тепер – наші відчуття та почуття, емоції. Адже смуток і журба – то переживання та емоції, іноді навіть почуття людини. І про чуттєву сторону піклується Господь. І нам, отже, потрібно подбати.</p>
<p><q>Отож, не журіться про завтрашній день, бо завтра за себе само поклопочеться. Кожний день має досить своєї турботи! </q></p>
<p>Матфея 6:34</p>
<p>Тут є певний парадокс. Тут Господь звертається до нашого мислення і очікує від нас мудрості. Тому і навчає нас мислити по-особливому. Він каже: <q>Завжди клопотів буде достатньо, кожен день, у кожний час їх буде цілком достатньо</q>. В чому ж тут радісна, добра звістка, як перекладається саме слово <q>євангеліє</q>? У тому, що усі клопоти будуть вирішуватися. Інакше припинився б сам плин часу, сама історія людства чи кожної окремої людини. Господь навчає вірити, що усі клопоти, усі проблеми будуть вирішуватися, причому часто у непередбачуваний спосіб. Ми не знаємо вирішення багатьох питань чи проблем, але <q>завтра</q> вони вирішаться, а сьогодні вирішуватимуться, щоб бути вирішеними завтра. Тому маємо жити сьогоднішнім днем, знаючи, що те, про що піклуємося і є нашим сьогоднішнім днем, на який у молитві просимо хліба насущного. Маємо також вірити, що і завтра, про яке не знаємо, буде даром Божим, Йому ж слава, честь і поклоніння належать – Отцю, Сину і Святому Духові завжди, нині, і повсякчас, і навіки віків. Амінь.</p>
</div>
<p><sources><a href="sources.html">Список використаних джерел</a></sources></p>
<div class="menus">
<a class="links" href="./theology/index.html"><span>Богослів'я</span></a>
<a class="links" href="./programming/index.html"><span>Програмування</span></a>
<a class="links" href="./science/index.html"><span>Наука</span></a>
<a class="links" href="./chess/index.html"><span>Шахи</span></a>
<a class="links" href="./social/index.html"><span>Соцмережі</span></a>
</div>
<div class="footer">© 2019-2023 Вебсайт Олександра Сергійовича Жабенка.
<br>Матеріали доступні за ліцензією <a href="https://creativecommons.org/licenses/by/4.0/deed.uk" rel="nofollow">CC BY</a>.</div>
<div class="footer">Карта згенерована автоматично поширеним програмним забезпеченням.<br>
<span class="bold-not">НЕ Є</span> картою
будь-якої реальної місцевості.<br>Усі співпадіння з реальною місцевістю є випадковими.</div>
</body>
</html>